Фестиваль патріотичної пісні «Мелодія єднає, на мир надихає» відбувся в Шевченківській спеціалізованій школі-інтернаті як підсумок тижня музики, який проведений згідно річного плану роботи школи. Якщо протягом тижня учні школи відповідно вікових особливостей перевірили свої знання українських народних казок та зрозуміли роль музики в них (1-4 класи), відкрили нові сторінки з історії мультиплікації і також ролі музики в мультфільмах (5-7 класи), на загальношкільній лінійці прослухали цікаві повідомлення про історію Євробачення, то уже в п’ятницю нещодавно відремонтована, красива, затишна актова зала, переповнена глядачами, майже півтори години гриміла бурхливими оплесками у вдячність юним артистам за прекрасні українські пісні, пісні про Україну, про рідний край, про нас, українців.

Відкрив фестиваль хор учнів старших класів (керівник Прісич Н.М.), дзвінкоголосий, відроджений, адже в минулому році чисельність його була бідною. Урочисто, красиво, злагоджено співають хористи пісню про Україну, а на екрані один за одним змінюються краєвиди нашої Батьківщини. Ця урочистість зразу передалась слухачам – учням, педагогам, гостям школи і не залишала нікого до кінця цього чудового дійства.

Один за одним вибігають на сцену юні артисти і радують присутніх душевністю виконання пісень, сяйвом оченят. У фестивалі взяли участь як окремі солісти (Леся Вельган, Ліза Чухліб, Максим Титаренко і ін.), так і колективи, і дуже тяжко виділити з них найкращих.

Якщо ансамбль «Перлинки» (керівник Прісич Н.М.), тріо «Чомучки» (керівник Бардадим О.М.), ансамбль хлопчиків «Керелівські козаки» (керівник Баранова Т.М.), ансамбль дівчат старших класів «Світанок» (керівник Забожко І.М.) знають уже всі у нашій школі, вони  уже не одну грамоту привезли з обласних, всеукраїнських конкурсів, фестивалів, то всіх приємно вразили виступи новачків по вокалу – Ростислава Світлика (11 клас), Олі Дяченко (6 клас), дует Насті Ніколаєвських та Олександри Кривоносової (7 клас).

А для всіх них була притаманна спільна, я би сказала, не по віку щира любов до України, віра в її прекрасне майбутнє, у стійкість у будь-яких випробуваннях нашого українського народу. І режисером, і автором-сценаристом цього незвичайного фестивалю була вчитель по класу бандури Грицай О.Д., вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, наша всюдивстигаюча, всевміюча, добросердна Оксана Дмитрівна. Вона зуміла напрацювання своїх колег зібрати в прекрасний Гімн Україні. Фестиваль патріотичної пісні «Мелодія єднає, на мир надихає» став відповіддю вихованців школи-інтернату, їх наставників словам Т.Г.Шевченка

«Свою Україну любіть.

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть»,

які висвітлювались на екрані серед картин українського пшеничного поля під голубим небом.

Урочистості цього чудового дійства ще більше посприяло вручення школі праправнуком Т.Г.Шевченка Миколою Павловичем Лисенком, який давно став почесним членом нашого педколективу, багатої, цікавої книги «Молитви до небесних сил за захист українського народу», присвяченої Героям Небесної Сотні та переданої художником від Бога Анатолієм Покотюком  з м.Сокаль Львівської області.

Сиджу в залі, слухаю, радію за дітей, іноді, щоб ніхто не побачив, витираю непрохану сльозу, радію за той грім оплесків глядачів (значить, немає в залі байдужих!) і думаю: «В роки мого дитинства, моєї юності у нас не було такої любові до рідного села, до рідного краю, до України, як це відчуваєш від наших дітей у їх творах, які пишуть у школі, у їх роздумах про Т.Шевченка, про Україну, у їх піснях, у їх картинах – роботах юних художників школи. А що є святіше за любов людини до рідного краю, до своєї Батьківщини?» То як же не радіти, як не пишатись нашими дітьми – майбутнім нашої України! Дай їм, Боже, усім здоров’я і миру, і все у нас буде добре.

21.10.2016

Л.Д.Терещенко, директор

Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату