На сайті ти знайдеш багато уроків виробництва «Нова школа». За результатами успішного тестування у реальних школах вони отримали статус «Рекомендовано МОН України». Джерело: novashkola.ua
Батьки і початкова школа: партнерство заради дитини.
Шановні батьки!
Настав час об’єднати зусилля і можливості сім’ї та школи у формуванні неповторної особистості школяра, майбутньої високодуховної, цілісної та успішної людини.
Перший раз у перший клас
Вступ до школи - надзвичайно відповідальний момент для дитини і батьків. Тата і маму хвилює, як дитина буде вчитися в школі, які взаємини складуться у неї з учителями та однолітками, наскільки навчання буде для неї радісним і корисним.
Найголовніше завдання батьків під час шкільного навчання дитини - не стати вчителями-дублерами, а залишитися батьками, що приймають, розуміють і люблять свою дитину, незважаючи на її шкільні успіхи або труднощі чи невдачі.
Інформуємо батьків
1. Навчання у 1 класі розпочинають діти, як правило, з 6 років.
2. Прийняття дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі.
3. Конкурсний набір до першого класу відбувається лише у випадку, коли дитина вступає до спеціалізованої школи з поглибленим вивченням предметів.
4. Тривалість навчального року в початкових класах загальноосвітнього навчального закладу становить 175 робочих днів (35 навчальних тижнів).
5. Навчальний план для учнів початкової школи розрахований на 5-денний робочий тиждень.
6. Тривалість канікул для 1 класу протягом навчального року не повинна бути меншою 30 календарних днів.
7. Тривалість уроку для учнів 1 класу становить 35 хвилин.
8. Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу має бути не меншою 15-и хвилин, великої перерви після другого уроку не менше 30 хвилин, або двох малих перерв по 20 хвилин після другого і третього уроку.
9. Домашні завдання учням першого класу не задаються.
10. Навчальні досягнення учнів 1 класу оцінюються вербально(словесно).
Пам’ятка батькам першокласників
1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
3. Ваша дитина прийшла у школу вчитися. Все відразу не завжди виходить -це природно.
4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня та стежте за його дотриманням.
5. Підтримайте першокласника в його бажанні досягати успіху. Памятайте, що похвала та емоційна підтримка здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.
6. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
7. Читання - важливе заняття для школяра. Це міцний фундамент інтелектуального, морального, духовного розвитку дитини.
8. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи , можливо, буде завтра.
9. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з’явиться ще одна авторитетна людина - учитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
10. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри.
«Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі»
Л.Виготський.
Процес адаптації (пристосування) до шкільного життя у дітей триває по-різному від 2 тижнів до 2-3 місяців, залежно від рівня їх готовності до школи, психофізичних особливостей та стану здоров’я.
Батьків цікавлять питання:
1. Які типові прояви дезадаптації?
Дитина часто плаче. У неї, на відміну від звичайного, пригнічений або, навпаки, збуджений стан. Дитина проявляє необґрунтовану агресію.
2. Як часто потрібно взаємодіяти з учителем у період адаптації?
У адаптаційний період повинен бути налагоджений тісний зв’язок між школою і батьками. Потрібно домовитися про місце і час зустрічей вчителя і батьків, на яких вони могли б обмінятися своїми спостереженнями, враженнями з приводу дій дитини.
3. Про що краще питати дитину, коли вона повертається зі школи?
Психологи встановили, що батьки своїми питаннями про школу показують дитині свої пріоритети і цінності. З ваших питань про школу дитина повинна зрозуміти, що вам цікаво все, що з нею відбувається, що вам важливі його успіхи, що ви любите і приймаєте його таким, яким він є.
Якщо рівень навчальних досягнень дитини вас не влаштовує?
Що робити?
1. Зверніть увагу на те, що дитині вдається краще.
2. Приділіть дитині більше часу.
3. Знайдіть свій щоденник та перегляньте його.
4. Поговоріть з дитиною, налаштуйте її на докладання більших зусиль.
5. Уранці, відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіху.
Що не робити?
1. Не дорікайте свою дитину успіхами інших дітей.
2. Не насміхайтесь над невдачами дитини.
3. Не проявляйте надмірну жалість до дитини.
4. Не читайте нотацій.
П О Р А Д И Б А Т Ь К А М
1. З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною.
2. Привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до щколи не перетворилося в щоденні хвилювання.
3. Будіть дитину спокійно, з услішкою, лагідними словами.
4. Обов’язково привчіть дитину вранці снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунку.
5. Давайте дитині у школу воду, фрукти.
6. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чогось важливого.
7. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
8. Зустрічайте дитину спокійно. Не ставте безліч запитань. Дайте їй можливість відпочити.
9. Після закінчення занять дитина потребує відпочинку, щоб звільнитися від психологічного напруження.
10. Запитуйте, чи не передавала вчителька для батьків якусь інформацію.
11. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати сварку.
12. Якщо дитина замкнулася в собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень. Нехай заспокоїться потім розповість, що саме її непокоїть.
13. Дозволяйте дитині дивитися телевізор не раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Бажано, щоб дитина дивилась тільки дитячі передачі.
14. Не треба завантажувати дитину позашкільною діяльністю із самого початку навчання.
15. Протягом дня знаходьте час для спілкування з нею.
16. Завжди будьте уважним до стану здоров’я дитини.
17. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності.
18. Не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності.
19. Дитина має відчувати, що Ви її любите, завжди допоможете та підтримаєте.
Десять заповідей для мами й тата першокласника
1. Намагайтесь дивитись на світ очима Вашої дитини. Це основа взаєморозуміння.
2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені книги, ігри, мультфільми), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
3. Починайте «забувати» про те, що Ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Ти в нас уже великий і ми можемо довірити тобі».
4. Не лайте і не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття і думки дитини. На скарги з боку оточуючих відповідайте: «Спасибі, ми поговоримо на цю тему».
5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так можна сформувати в неї правильну життєву позицію.
6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука успішного навчання. Після перегляду кінофільма або слухання розповіді нехай дитина розкаже, що найбільше сподобалось, а що засуджує. Слухайте уважно, ставте питання, щоб дитина відчувала, що це Вам цікаво. Відповідайте на кожне питання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
7. Залучайте дитину до економічних питань родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, давайте гроші на хліб або морозиво, коментуючи суму).
8. Частіше хваліть дитину. Підтримуйте віру в себе. На скарги, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки треба ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що Ваша дитина може все, потрібно лише допомагати. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
9. Не будуйте Ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причину Ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини - фундамент шанобливого ставлення до Вас сьогодні і в майбутньому.
Лист-звернення дитини «До найдорожчих мені людей моїх батьків»
Не псуйте мене. Я чудово знаю, що я не повинен отримувати всього, про що прошу. Я просто перевіряю вас.
Не бійтеся виявляти твердість щодо мене. Я віддаю перевагу цьому. Це дозволяє мені знати міру і місце.
Не застосовуйте силу по відношенню до мене. Інакше це навчить мене вважати, що сила це все, що має значення.
Не давайте марних обіцянок. Це підірве мою довіру до вас.
Не піддавайтеся на мої провокації, коли я говорю і роблю речі, які засмучують вас. Інакше я знову намагатимуся добитися такої «перемоги».
Не засмучуйтеся, якщо я говорю, що не люблю вас. Просто я хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили по відношенню до мене.
Не примушуйте мене відчувати себе малюком. Я компенсую це тим, що поводитимуся так, ніби я «центр Всесвіту».
Не робіть для мене і за мене те, що я можу зробити сам. Якщо це відбудеться, я вимагатиму, щоб ви обслуговували мене завжди.
Не звертайте уваги на мої безглузді витівки. Ваша підвищена увага допоможе їх закріпити.
Не робіть мені зауваження у присутності інших людей. На зауваження я реагуватиму лише на одинці, без сторонніх.
Не намагайтеся мене повчати в конфліктній ситуації. Я все одне нічого не почую, а якщо почую, то не стану реагувати. Поговоріть зі мною тоді, коли ваш гнів поступиться місце здоровому глузду.
Не намагайтеся мене весь час повчати. Ви здивувалися б, дізнавшись, як добре я знаю, що таке «добре» і що таке «погано».
Не примушуйте мене вважати, що помилки, зроблені мною, це злочин. Я повинен навчитися робити помилки, не вважаючи при цьому, що я ні на що не здатний.
Не прискіпуйтеся до мене і не бурчіть. Інакше мені доведеться прикинутися глухим, щоб якось захиститися.
Не вимагайте від мене пояснень з приводу моєї поганої поведінки. Я, дійсно, відразу не зможу її пояснити. Я спробую сам собі і вам пояснити свою поведінку, але на це треба час.
Не забудьте, що я розвиваюся, а значить експериментую. Таким чином я вчуся. Примиріться, будь ласка, із цим.
Не оберігайте мене від наслідків моїх вчинків. Мені необхідно вчитися на власному досвіді.
Не відмахуйтеся від мене, якщо я ставлю вам прямі запитання. Інакше раптом можете виявити, що я перестав вас питати і шукаю потрібну інформацію там, де мені її пропонують.
Ніколи не вважайте, що вибачатися переді мною нижче за вашу гідність. Ваше чесне вибачення і визнання своїх помилок викликає у мене теплі почуття до вас.
Ніколи не стверджуйте, що ви досконалі і непогрішимі.
Не турбуйтеся про те, що ми проводимо дуже мало часу разом. Варто потурбуватися про те, як ми з вами його проводимо.
Не дозволяйте моїм страхам порушувати у вас тривогу. Інакше я дійсно злякаюся. Демонструйте мені вашу мужність і хоробрість.
Не забувайте, що мені потрібні ваші розуміння і підтримка.
Ставтеся до мене так, як ставитеся до своїх друзів. Я теж хочу бути вашим кращім другом.
Не забувайте, ваші добрі думки і теплі побажання, які ви даруєте мені, згодом повернуться до вас сторицею.
Пам’ятайте, що у вас є найбільше диво на світі.
Це диво я - ВАША ДИТИНА!
Література: Володарська М.О. Батьківські збори. 1 - 4 класи / Упоряд. М.О. Володарська/ Друге видання - Х.: Веста: Вид-во «Ранок» 2008.
19 серпня 2013 р. у райметодкабінеті відбулося засідання керівників районних методичних об’єднань учителів початкових класів та вихователів ГПД Звенигородського району. Розглянуто стан і шляхи підвищення якості вивчення навчальних предметів у початковій школі, виконання завдань нового Державного стандарту початкової загальної освіти та зростання професійної компетентності вчителя початкових класів.
Красуцька Л.Л., методист з початкової освіти