Ми не перебільшуємо, коли говоримо, що шевченківці святкували День Матері, бо зал Будинку культури на півтисячі місць був переповнений і багато людей вимушені були стояти в кінці залу. Селянина відірвати весною від городів – це не кожному вдається. А таки багато з них перенесли поління на другий день, скоренько попорали худобу – і потекли з найвіддаленіших вуличок, кутків людські потічки, бо знали, що в цей вечір педколектив та учні Шевченківської школи-інтернату будуть пошановувати матерів, бабусь, тіточок, дядин, а ще хотілося зустрітись одне з одним, адже багато людей не бачились роками.

З окраїн села, з хутора Кононово-Івасів людей підвозив автобус школи-інтернату, а до тих, хто далеко живе і не може дійти до центру села, приїжджав шкільний легковий автомобіль і привозив до Будинку культури, де ще з 18 години гримів духовий оркестр і запрошував на свято односельчан святковими мелодіями, маршами, піснями молодості нині уже з посрібленими головами шевченківців.

Тяжко описати все, що діялось в цей вечір біля Будинку культури і в залі. Біля Будинку культури працює для дорослих і дітей «ларьок» зі смаколиками, продаж яких організував підприємець О.В.Клименко. На площі бігає радісна дітвора, чоловіки кучками стоять, аналізують проблеми сімей, села, країни. А жіночки, дівчата поспішають в зал, щоб зайняти місце. У вестибюлі велика виставка робіт юних художників школи-інтернату, картин з життя села М.С.Терещенка, директора цієї школи в 1965-1970 рр. У всіх святковий настрій, обійми, адже багато зустрічей відбулось вперше за кілька, а то й десяток років.

Здивувала і пунктуальність шевченківців: святкове дійство розпочалось, як і планувалось, о 19 год. 30 хв.

Зал по-святковому прибраний, звучить легенька музика, квіти подарувала матерям весна, їх достатньо в залі.

І ось звучать фанфари. Святкове дійство починається з привітання всього славного Материнства Шевченкового краю директором школи-інтернату Л.Д.Терещенко. А потім протягом двох годин пісні, задушевна музика, танці, поезія, в яких весь час славилась Мати.

Ведучі свята – учитель зарубіжної літератури Ю.А.Савченко та учитель української мови та літератури О.М.Терещенко (сценарій-подарунок для односельчан розробила директор школи Л.Д.Терещенко) зробили все, щоб найщиріші вітання зі святом, глибока пошана і вдячність Матерям, Бабусям, тим, кому Бог не дав своїх діточок, але вони часто всю свою любов, свою турботу віддають своїм племінникам, іноді навіть чужим дітям, отримали ті, хто був у залі і хто не зміг по стану здоров’я чи з інших причин прибути на свято. Уклін низький і глибока шана жінкам, які нагороджені за працю урядовими нагородами, матерям-героїням (їх в селі п’ять!), жінкам – учасникам АТО, багатодітним матерям, молодим матерям, матерям – дітям війни, жіночкам, які працюють в організаціях, установах села, тим, які за свою працю не отримують урядових нагород, а наділені глибокою пошаною земляків, матерям-домогосподаркам – всім їм у подарунок – краса нашого українського мистецтва.

І тяжко визначити, чия майстерність у виконанні пісень, музичних творів, танців була вищою. Глядачі щедро віддячували за увагу до них гучними, нестихаючими аплодисментами. На правах авторів цієї статті скажемо, що всеодно кращими з кращих були задушевність, мелодійність солістки Лізи Чухліб (керівник Грицай О.Д.), ансамблю хлопчиків «Керелівські козаки» (керівник Баранова Т.М.), ансамблю дівчаток 4-5 класів «Перлинки» (керівник Прісич Н.М.), улюбленці глядачів – тріо «Чомучки» (керівник О.М.Бардадим), ансамбль ложкарів (керівник Богославець Н.І.), ансамбль домристок (керівник Марчук О.В.), ансамбль баяністів (керівник Лапська Є.М.), дует Л.Чухліб і В.Сітар, ансамбль старших дівчат «Світанок» (керівник І.М.Забожко), юні читці поезій про Матір Антон Філіпенко, Лана Небесна, Богдан Масляний. Не в одного з глядачів плакали очі, коли дивились хореографічну картинку «Смуглянка» (керівник Сорич Д.П.), «Вальс» у виконанні Сокирка Ю. і Клименко А., Радванського Ю. і Осінської А. Всі ми любимо наші українські танці, тому не дивно, що особливо дякували глядачі хореографічному колективу «Зорепад» (керівник Сорич Д.П.) за «Польку», а середній групі цього колективу за танець «Веснянка».

Про те, що директор школи-інтернату готує для односельчан, для іменинниць свята сюрприз – подарунок, дехто знав, а не знали до останнього, який саме, аж коли ведучі оголосили, що матерів, батьків, дідусів і бабусь – всіх-всіх вітають земляки – народний хор Моринського Будинку культури (керівник Лапська Є.М.). Це справді для всіх нас був і сюрприз, і дорогий подарунок. Голова села Штанько  Є.В. виділив для хору автобус, пальне, щоб поїздка була спокійною. І ось на сцені два з половиною десятки в основному сивочолих, але закоханих у пісню, в красивих нових українських костюмах хористів від щирого серця вітають земляків зі святом такими гарними піснями, що у нас знову і знову з’являлися сльози радості, що все-таки, яке ж прекрасне життя, як же добре, що у нас так шанують жінку-матір, жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку-берегиню життя на Землі, бо вони таки варті такої пошани всім своїм життям.

А по закінченні всі учасники свята: і артисти, і глядачі піснею «Многії літа» побажали одне одному щастя, здоров’я і довгих літ.

Ми не пам’ятаємо, коли останній раз в нашому селі в Будинку культури зібралось на свято стільки людей, не пам’ятаємо стільки усмішок на обличчях сотень учасників цього незвичайного дійства.

Спасибі всім вчителям, учням, директору школи Л.Д.Терещенко, ведучим Ю.А.Савченку і О.М.Терещенко, всім організаторам святкування Дня Матері в нашому селі. Ми переконані, що від цього року святкування Дня Матері в травні, Дня Батька у вересні стануть у нас традиційними.

І все-таки: як мало треба для щастя людині! Уваги і доброго слова. Ще і ще раз спасибі, шановні працівники і учні Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату, за дорогий подарунок – свято Матері.

М.Г.Олефір, медсестра, кавалер “Ордена княгині Ольги” III ступеня,

голова ради ветеранів села Шевченкового

Г.Ф.Лисенко – учитель, психолог школи-інтернату (2002-2009 рр.)