Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про загиблих людей.

У цьому році минає 30 років з моменту аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Час пливе невпинно. Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається найбільшим горем для нас українців.  Голоси Чорнобиля,  ніколи не зітруться з людської історії, не згаснуть у віках.

        Саме цій даті був присвячений виховний захід на тему «Гірчить Чорнобиль крізь роки» в Моринському навчально-виховному комплексі ім. Т.Шевченка Звенигородської районної ради. Провела його шкільний бібліотекар Тютюнник Ю.А. та учні Неумита Оксана, Іващенко Каріна, Кириченко Максим та Тарануха Олександр.

   Метою заходу було навчити учнів уболівати за минуле своє держави; прищеплювати почуття подяки та поваги до героїв, які загинули під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; виховувати громадян України, що розуміють відповідальність за майбутнє своєї країни.

Затамувавши подих, слухали всі ведучих, які читали глибокі за змістом поезії про трагедію Чорнобиля, про героїв, які віддали своє життя. Не зводили очей з екрану всі присутні, як учні, так і вчителі. У заході були використані відеофільми «Пісня в пам’ять… Чорнобильська трагедія», «Чернобыль – ты боль моя», матеріал каналу «Дякуємо за життя»,  фото перших пожежників з розповіддю про них.

     Чорнобиль. Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років - це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.

    У божевільному вирі життя давайте в цей день хоч на кілька секунд помовчимо і згадаємо 26-те квітня 1986 року. Згадаємо і спробуємо надалі не забувати про нього, бо коли вмирає пам'ять про минуле, це минуле може повторитись.

                                       Бібліотекар Моринського НВК ім.  Т.Шевченка

Тютюнник Ю.А.