Школа- джерельна криниця,

Школа – родина моя.

Ми – українські нащадки,

Славетних предків сім’я!

Тільки-тільки у стінах Звенигородської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №5 прозвучали слова палкої щирої синівської любові до української мови з нагоди  Міжнародного дня рідної мови – і знову свято. Ми вшановуємо доньку Прометея, нашу  Зорю, наш Світоч…

ХІХст. Подарувало Україні величну жіночу постать – геніальну доньку,яка успадкувала найкращі риси своїх попередниць : патріотизм, щедрість душі, доброту, любов до отчого краю. Ім     ’я її – Леся Українка.

 «Вогонь пісень Лесі Українки палає уже майже півтора століття. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як прозвали її, несла вона вогонь своїх поезій, цю іскру Божу, за життя людям, несе і зараз, устами нашими, її потомків» – такі слова звучали у школі на лінійці 25 лютого, в День народження Лариси Петрівни Косач.

У Звенигородській ЗОШ І-ІІ ступенів №5 відбулося відзначення 145-річниці від Дня народження поетеси. Учитель української мови і літератури, Науменко Вікторія Василівна, разом з учнями 7-9 класів  підготували літературно-музичну композицію «ЇЇ вірші, як перла многоцінні, як дивний скарб серед земних століть».

Ми сьогодні з вами поведемо мову
Про чудову жінку, всім людям відому.
Оце перед вами, у квітах барвінку,
Наша поетеса ― Леся Українка.

Цей захід допоміг краще познайомитися з творчістю поетеси і залишив багато позитивних емоцій, дав можливість ще раз доторкнутися до пам’яті Лесі, до її полум’яного і ніжного слова, відчути гордість за те, що наш народ має таких геніїв як Леся, які навіть після смерті живуть  віки в пам’яті народній. Школярі ще раз переконалися у величності таланту Лесі Українки.

Сумним акордом лине вітер в небесах,
Тужливим ехом в’ється в піднебессі.
Ми оспівати хочем у віршах
Всім нам відому поетесу Лесю

У багатьох її віршах часто повторюються 2 слова «крила» і «пісня». Може бути, від того, що найдужчою мрією її завжди було злетіти, переборюючи окови слабкого тіла,а рядки її віршів наповнені м’якими і сумними наспівами рідної землі, де б вона не знаходилася: під жарким сонцем Єгипту,чи сірим і дощовим небом Німеччини,чи на березі Середземного моря в Греції…

Літературно-музична композиція дала учням можливість ближче познайомитися з духовним світом родини Косачів, подумки подорожувати шляхами поетеси, зрозуміти, як працювала Леся Українка, з ким товаришувала, якою була в побуті та особистому житті.  Вікторія Василівна зазначила, що доля цієї видатної жінки була тяжкою ще з ранніх років. Леся Українка боролася з тяжкою  хворобою ще з ранніх років свого життя. А життя Лесі Українки було недовгим – усього 42 роки. На превеликий жаль,не судилося їй відчути ні взаємного палкого кохання,ні особистого щастя ,не пізнала вона ні привабливості материнства,не стала вона і великим музикантом,як того мріяла,бо понівечена хворобою рука не дозволила їй вчитися   грі на фортепіано. Але за всі свої страждання поетеса була нагороджена Богом унікальним поетичним талантом, який вона повністю віддала своєму народові і рідній країні. Вона живе і житиме в українській культурі,мові і наших думках доти, доки живе Україна .

Ти безсмертна, як безсмертний народ.
Твого слова співучого сила
Кличе нас до щасливих висот.
У піснях свій народ ти любила -
І тебе не забуде народ.

Ведучими свята були учениця 7класу Харченко Аліна, та учениця 8класу Борисенко Тетяна.  Школярі з захопленням слухали вірші геніальної поетеси, роль якої  виконувала на святі учениця 9класу, Дащенко Анастасія. Нікого не залишили байдужим рядки , присвячені Лесі Українці, які звучали з уст учнів 7класу. А танець, виконаний ученицями 8класу під пісню О.Білозір «А я просто українка, україночка» просто зачарував усіх присутніх. Літературно-музична композиція була насичена піснями про Україну, які виконували учні 7 та 9 класів.

Шкільна бібліотека теж долучилася до свята і підготувала книжкову

виставку ’’Доторкнімося серцем до Лесі’’.

І завершилася шкільна лінійка словами :

Тобі сьогодні хліб, калину й колос
шкільна родина наша принесла.
Ти все життя з недугою боролась,
Та творчістю ти смерть перемогла!

Так, Леся Українка була з нами, вона завжди буле з нами , бо в її творах не лише Україна, а, здається, весь світ мандр, світ переживань, світ, про який вона мріяла, яким жила та творила.

   Нехай же звучить серед нас слово Лесі і слово про Лесю, як шана наша

пам’яті її великій. І тоді справді здійсняться Лесині мрії:

                  Ні, я жива,

                  Я буду вічно жити!

                  Бо в серці маю те,

                  Що не вмирає…