Вперше, 14 жовтня цього року, ми відзначатимемо День захисника України –    свято, що уособило  доблесть і героїзм усіх поколінь нашого народу, оборонців та визволителів рідної землі. Цього дня вся країна буде вшановувати тих, хто в різні часи, не шкодуючи власного життя, виборював свободу і незалежність Батьківщини.

8 жовтня в нашій школі пройшов перший із запланованих заходів по відзначенню Дня захисника України – «Пісня в боротьбі за незалежність». І це не випадково, адже саме пісня увібрала в себе глибинний світ українського народу, його реального життя, боротьби, надій і сподівань, віри у власну перемогу і свою державу. Прислухаючись до голосів, які звертаються до нас із цих пісень, вивчаючи їхню історію, ми вшановуємо пам’ять усіх тих українців, які боролися і перемогли.

Здійснивши мистецьку подорож крізь час, ми згадали часи козаччини, часи, коли зі зброєю в руках виборювали незалежність Українські січові стрільці, згадали героїв Другої світової війни, ще раз повернулися в холодну зиму 2014 року на Майдан незалежності, і, звичайно, з великою шаною та повагою говорили про учасників АТО, яким, на жаль, сьогодні доводиться знову боронити нашу землю від посягань ворога. І про всі ці події учасники заходу говорили мовою мистецтва, мовою української історичної пісні.

Про подвиги козаків нам нагадав вокальний ансамбль «Керелівські козаки» піснею «Ой, на горі там женці жнуть», а про козацький іскрометний гумор – зразковий хореографічний колектив «Зорепад». Часи січових стрільців згадали, слухаючи жартівливу стрілецьку пісню «Гей, видно село» («Керелівські козаки») та, виконавши всім залом гімн січових стрільців «Ой, у лузі червона калина…», під звучання стрілецької пісні-реквієму «Чуєш, брате мій…» вшанували пам’ять загиблих у зоні АТО наших земляків. Згадуючи один із найважчих періодів в історії нашої країни – Другу світову війну, співали повстанські пісні (вокальний дует у складі Вельган Лесі та Титаренка Максима) та пісні, написані на вірші українських поетів А. Малишка, В. Сосюри (зразковий хоровий колектив «Надія», вокальний ансамбль «Натхнення»). Про події на Майдані нам нагадала лемківська пісня «Пливе кача». А про незламність духу українського солдата ми чули в кожному слові пісні «Солдат України» у виконанні учениці 11 класу Яворської Лесі.

А найголовнішим було те, що поряд з нами в цей вечір були люди, які  сьогодні оберігають мирне небо над нашою головою, учасники АТО, наші односельчани: оператор-навідник танкової гармати Болдирєв Анатолій Олександрович, радист-телефоніст, лінійний наглядач машини КШМ Дядченко Світлана Петрівна, сержант, старший стрілець Дядченко Ігор Петрович. Вони дякували за подарунки, листи, які ми передавали на передову, а ми низько вклоняємося їм та їх побратимам за можливість жити під мирним небом незалежної України та молимося за те, аби найшвидше стихли гармати на Сході і всі воїни повернулися живими до своїх домівок.

Л.І.Кузьменко,

заступник директора з НВР на мистецькому факультеті

Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату