14 листопада 2014 року в Шевченківській спеціалізованій школі-інтернаті відбувся вечір, який не залишив жодного із присутніх в залі байдужим. Та і як інакше, адже мова йшла про найдорожче, що мають громадяни України – про рідну українську землю, про місце, де кожен з нас народився, навчився пізнавати світ, де вперше вимовив слова: тато, мама, Батьківщина.

     Учні 8 класу під керівництвом вихователя Гнатенко Л.П. підготували яскравий та змістовний літературно-мистецький вечір, метою якого було виховання в школярів синівських та дочірніх почуттів до нашої України, утвердження в свідомості старших і менших учнів того, що Батьківщину і матір не вибирають, вони є найціннішим скарбом в житті кожної людини.

     Восьмикласники підготували цікаву презентацію про красу  рідної землі, про те, що кожен куточок України на заході чи сході, півдні чи півночі – це неперевершеної краси край з пшеничними полями, густими лісами, повноводними ріками, працьовитими людьми. Та біда постукала сьогодні у двері нашого дому. Учасники вечора пригадали події річної давнини, вшанували хвилиною мовчання Героїв Небесної Сотні, на одному подихові заспівали діти, вчителі, гості вечора Державний Гімн України. Закличні слова віршів, щире виконання патріотичних пісень, інсценізація розмови матері-України зі своїми дітьми – все це викликало трепетні почуття в серцях і душах учасників дійства, сльози розуміння складної ситуації в державі.

     Гарячими оплесками зустріли глядачі гостю вечора – Нілу Миколаївну Щербину, викладача української мови і літератури Шевченківського коледжу. В її виконанні прозвучали безсмертні рядочки Василя Симоненка «Лебеді материнства». Присутність на вечорі тата учениці 8 класу Яни Бойко Олега Леонідовича Бойка, його патріотичний виступ про події в зоні АТО, про потреби воїнів-захисників в дитячих малюнках, листах, оберегах із державною символікою – викликали гарячу підтримку дітей, поклик до дії. А ще Олег Леонідович повідомив, що їхня волонтерська група в даний час виготовляє міні-броньовик, який буде вивозити з поля бою поранених бійців, а нашим юним художникам запропонував після закінчення всіх робіт розмалювати цю машину петриківським розписом. На цю пропозицію відразу відгукнулись і учні, і вчителі.

     Та головне, про що мріють всі учасники шкільного вечора «Вкраїно моя, ти для мене єдина» – це про мир, спокій, чисте небо над головою українців і всіх людей світу.

Г.Л.Скрипник,

заступник директора з виховної роботи

Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату