За мирне небо – спасибі вам, ветерани!

 

За традицією, напередодні величного свята 9 Травня, учні та педагоги Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату готувалися до зустрічі з дорогими для серця кожного, хто живе нині під мирним небом, хто втішається невимовною красою весняного оновлення, людьми, які брали участь у Великій Вітчизняній війні, із зброєю в руках захищали рідну землю, хто через усе життя проніс болючі дитячі спомини про своє воєнне, голодне дитинство. 

Щороку до шкільної родини на відзначення свята Перемоги приходили ветерани, які на своїх плечах винесли воєнне лихоліття, для яких слово «війна» викарбувалося в самому серці. В цьому році учні поспішили до будинків наших дорогих ветеранів Петра Трохимовича Демченка та Миколи Степановича Терещенка, директора нашої школи1965-1970 років.  Школярі щиросердечно привітали дорогих, мужніх воїнів із світлим святом Перемоги, подякували старшому поколінню воїнів-переможців за їхній безсмертний подвиг, мужність, сміливість, боротьбу із страшним ворогом, ім’я якому фашизм.

Завдячуючи славному поколінню воїнів-визволителів, Україна 69 років прожила під мирним небом, самовідданою працею залікувала рани кривавих подій. Не забути навіть через сотні років, якою ціною здобувся мир, скільки людських життів віддано для сьогоднішнього сонячного дня під час битви за Дніпро, під час Корсунь-Шевченківської воєнної операції.

7 травня в школі відбувся вечір-реквієм «Україна в роки Великої Вітчизняної війни», на якому учні 8 класу та вихователь Олійник І.В. розповіли про героїв, які на обвуглених від полум’я дорогах війни довели, що українці мають святе право бути вільними людьми, мати свою рідну Батьківщину, мати право на працю і мир. Зі словами напуття до учнів звернулася голова ветеранської організації села Шевченкового М.Г.Олефір. З щирою увагою слухали діти розповіді ветерана педагогічної праці Батрак Л.І., в свідомості якої з дитячих літ закарбувався перший наліт і бомбардування фашистами мирних українських жителів.

В єдиному, спільному подихові патріотичних почуттів билися серця зовсім юних і тих, чиї скроні покрила сивина: «Ми – за мир, за сонячні дні, за щасливе майбутнє нашої дорогої України».

Г.Л.Скрипник,

 заступник директора з виховної роботи