Угода про співпрацю Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини зі Шевченківською спеціалізованою школою-інтернатом мабуть чи не найстаріша серед таких угод між навчальними закладами Черкащини.

1 вересня 2014 року нашій школі виповнюється 20 років. На її відкриття в 1994 році з’їхалось багато гостей, серед них були і ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини В.Г.Кузь, його перший заступник по науковій роботі Н.С.Побірченко, їх колеги по праці. На той час навчально-матеріальна база школи була надзвичайно бідною, а тому новесенькі мольберти, які нам привезли шановні гості з Умані, були і дорогим подарунком, і неоціненною знахідкою. І уже в перший день знайомства Володимир Григорович і Наталія Семенівна пообіцяли допомогти педколективу школи і в організації навчально-виховної, методичної роботи, адже все фактично починалося з нуля.

З тих пір скільки в нашій школі проведено викладачами університету майстер-класів, науково-практичних семінарів, практичних занять, консультацій, скільки добрих порад отримали наші педагоги від науковців вузу! І все завжди відповідно вимог часу! То вдосконалення роботи учителів початкової школи, то запровадження в навчально-виховний процес ЗОШ інтерактивних методів навчання і виховання дітей, то підтримка психологічної служби в роботі школи-інтернату, майстер-класи з музики, хореографії, образотворчого мистецтва – всього не перерахуєш в цій невеликій статті.

А в останні роки, коли очолила університет Н.С.Побірченко, заслужений працівник освіти України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, завідувач кафедри соціальної педагогіки, соціальної роботи та історії педагогіки, науковці вузу почали більше залучати нас до участі в різноманітних науково-практичних семінарах, конференціях, круглих столах, що для вчителів сільської школи, як свіжа джерельна вода, свіже, з озоном, повітря.

Нещодавно участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Творча спадщина Тараса Шевченка як чинник національно-патріотичного виховання майбутніх учителів мистецьких дисциплін», 14 травня – участь у регіональному науково-методичному семінарі «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» в проекті «Обдарована родина – обдарована дитина». То було незвичайне, захоплююче дійство! До Умані з’їхались родини, сім’ї зі своїми обдарованими дітьми, творчі колективи шкіл з Черкаської, Житомирської, Одеської областей. Нашу школу представляли група вчителів та зразковий художній колектив – ансамбль бандуристів «Срібні струни» (керівник Грицай О.Д.), ансамбль домристів «Акварелі» (керівник Марчук О.В.).

Як людина, я захоплювалась виступами окремих виконавців, колективів, бо кожен з них був неповторним, цікавим, а як директор школи, то раділа за своїх вихованців, на очі навертались сльози від радості за дітей, яких зі сцени випроводжали глядачі шквалом оплесків, а коли закінчили грати юні домристи, то грім оплесків, злагоджених, тривалих, супроводжував їх до тих пір, поки зійшов зі сцени і останній, п’ятнадцятий, юний музикант. Як же радісно на душі, як щемко, що ми маємо таких гарних дітей! Як не радіти, що наша шкільна родина має таких здібних, вихованих, хороших дітей!

Після цієї творчої зустрічі наші юні артисти повезли додому грамоти, сяючі оченята, милі, хороші усмішки (як не радіти такій зустрічі!) та смачні пироги, якими щедро почастували дітвору господарі університету.

А ми, дорослі, вертались додому не тільки переповнені враженнями від тієї краси мистецтва, а й, радіючи, що збагатились науково-методичною літературою і для нашої нової дослідно-експериментальної роботи, і для організації навчально-виховного процесу взагалі.

Тож щире, сердечне спасибі ректору університету Н.С.Побірченко за увагу до нашої школи, за підтримку, за добре слово поради, за те, що я ніколи не почула від Наталії Семенівни слова «ні», про що би я її не просила у допомозі в навчально-виховній роботі школи.

Щире, сердечне спасибі організаторам і керівникам семінару, проекту «Обдарована родина – обдарована дитина» Балдинюку Дмитру Івановичу, проректору з науково-педагогічної роботи Уманського державного педагогічного унівеситету імені Павла Тичини; Дудник Олені Володимирівні, директору Інституту розвитку дитини, декану мистецько-педагогічного факультету університету; Сироті Зої Миколаївні, кандидату педагогічних наук, доценту кафедри музичного мистецтва мистецько-педагогічного факультету; Радченко Світлані Миколаївні, старшому викладачу університету; Волошину Петру Миколайовичу, доценту кафедри музичного мистецтва мистецько-педагогічного факультету Інститут розвитку дитини; Семенчуку Василю Васильовичу, доценту, керівнику ансамблю «Софія»; Березовській Олені Василівні, викладачу кафедри хореографії та музінструмента університету; Куценку Сергію Володимировичу, викладачу кафедри хореографії та художньої культури університету за те, що запросили нас до участі в цих таких багатих, таких цікавих заходах, за ту увагу, якою ми були оточені протягом всіх семи годин роботи семінару.

         А директору Департаменту освіти і науки Черкаської облдержадміністрації Г.М.Гаврилюк, її заступнику О.І.Славінській я дякую за підтримку і розуміння того, що ми просто зобов’язані брати участь у таких випробуваннях ради дітей і ради їх педагогів.

 

 

Л.Д.Терещенко, 

директор Шевченківської 

спеціалізованої школи-інтернату