Дослідження, проведене Всесвітньою організацією охорони здоров'я, показало, що негативне ставлення до людей похилого віку може погано вплинути на їх фізичне і психічне благополуччя, а також скоротити тривалість життя. Напередодні Міжнародного дня людей похилого віку (1 жовтня), ВООЗ закликає до глобальних дій щодо боротьби з ейджизмом, що він говорить, є шкідливим для літніх людей і суспільства в цілому.

Всесвітня організація охорони здоров'я опитала більш ніж 83 тисячі осіб в 57 країнах. За результатами, 60% респондентів мають мало поваги до літніх людей, з вищем рівнем негативного ставлення у багатших країнах.

Аналіз підтверджує, що ейджизм є дуже поширеним явищем. Директор ВООЗ з проблем старіння і життєвого циклу Джон Бірд стверджує, що навіть літні люди вірять у негативні стереотипи, за якими старість обмежує їхні можливості і вони є тягарем для суспільства:

«Існує дуже гарний доказ того, що люди, які самі мають негативні переконання, коли вони старіють – це має багато наслідків – навіть скорочує їхнє життя. Одне з досліджень показало, що люди з негативним ставленням жили на сім з половиною років менше, ніж люди з позитивним ставленням».

Дискримінація осіб похилого віку призводить до їх соціальної ізоляції та має серйозні наслідки для їх фізичного і психічного здоров'я, - зазначає Бірд. Дуже поширеним неправильним уявленням про старіння населення є те, що люди похилого віку нібито є тягарем і виснажують суспільство.

Бірд переконаний, що дослідження, проведене в Сполученому Королівстві, показує, що, всупереч поширеній думці, люди похилого віку приносять користь:

«Коли вони [дослідники – ГА] подивилися на внесок, який роблять літні люди з точки зору податків, що вони сплачують, а також інших фінансових внесків – їхнє волонтерство, і порівняли його з вартістю, яку вони представляють для суспільства, дуже очевидною була перевага, загальна вигода для суспільства від їхнього внеску, набагато вища за витрати... 40 мільярдів фунтів щороку».

Бірд говорить, що немає такого поняття, як старий. На його думку, люди похилого віку повинні бути оцінені на основі їхніх здібностей, а не на основі жорстких стереотипів, які довільно класифікують і оцінюють значення людей на основі хронологічного віку.