Стало доброю традицією в Шевченківській спеціалізованій школі-інтернаті проводити літературно-мистецькі вітальні, творчі портрети окремих учнів школи, їх родин. Так, наприклад, творчий портрет сім’ї Гаврильченків. Катя і Валя добре співали, навчалися грі на бандурі, закінчили Уманський педагогічний університет ім. П. Тичини,  а Вітя (нині студент Дніпропетровської музичної академії ім. М. Глінки) – на сопілці та саксофоні. Мама, Тетяна Василівна, працювала учителем образотворчого мистецтва в школі. Кожен із них мистецтвом дихав.

 Такого ж плану зустрічі проводились із Мусатовою-Шолох Світланою (випускницею Харківської музичної академії ім. І.Котляревського, нині учителем фортепіано в нашій школі), із Шагінян Каріне (випускницею Одеської музичної академії ім. А.Нежданової), Прісичем Назарієм (студентом Київської Національної музичної академії ім. П.Чайковського) та ін..

 Літературна студія «Голос», яку очолював Анатолій Олексійович Савченко, проводила свої творчі вечори із молодими поетами-учнями: Ткаченко Зоєю, Кацевич Іриною, Невмитою Анною та ін.

У березні цього року відбулася творча зустріч із сім’єю нинішньої учениці школи Єлизаветою Чухліб. Ліза ведуча бандуристка, чудово співає. Вона  неодноразовий лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів, а ще зі своєю сім’єю ростить яблуневий сад, знаний по всій Україні.

А ось 17 листопада 2017 р. в школі відбулася зустріч із цілою родиною наших випускників та їх дітей. Це родина Трубіциних із с. Дацьки Корсунь-Шевченківського району. П’ятеро діток із однієї сім’ї  навчалися у нашій школі. Аня грала на фортепіано, відмінно навчалася і здобула вищу освіту в Уманському державному педагогічному університеті ім. П.Тичини (зараз заступник директора з  виховної роботи в нашій школі), а її двоє дітей тут навчаються в молодших класах. Старша Настя закінчила Черкаський художньо-технічний коледж (декоративно-прикладне мистецтво) і працює вишивальницею, її синок теж навчається у нашій школі. Таня закінчила Косівський інститут  прикладного та декоративного мистецтва (художнє дерево), Оленка та найменший Олександр – Уманське музичне училище ім. П.Демуцького (Оленка - по класу скрипки, а Саша - по класу кларнета) та Уманський державний педагогічний університет ім. П.Тичини. Олена Геннадіївна працює вчителем по класу скрипки в музичній школі.

Як тепло пройшла ця зустріч! Скільки позитивних емоцій, вражень! Кожен мав можливість  згадати і розповісти теперішнім учням  про свій творчий шлях у житті, про різні перешкоди, труднощі, які прийшлося долати. Але, не зважаючи ні на що, ці діти наполегливо трудились і досягли бажаних успіхів. Вони привезли в подарунок школі свої вироби, музичні номери, а учні школи відповідно приготували гостям свої музичні вітання.

Директор школи Ліна Денисівна Терещенко говорить, що «школа, яка має таких дітей, таких вихованців, школа, яка формує такі чудові особистості – громадян нашої України, має жити вічно!» (задум та підготовка цього заходу належать саме Ліні Денисівні).

Тож живи і процвітай, рідна школо, побільше випускай у життя таких чудових дітей на користь та радість Батьківщині!

Прісич Н.М.,

учитель фортепіано

Шевченківської

спеціалізованої  школи-інтернату