Під таким гаслом пройшла 16 травня незвичайна зустріч делегації українських учених з Національної академії аграрних наук України під керівництвом В.П.Патики, академіка, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора біологічних наук, професора з учнями старших класів Шевченківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради.

Гості познайомились з умовами навчання і побуту вихованців школи, побували в залі історії школи, в Тарасовій світлиці, відпочили душею, як вони говорили, в народознавчій світлиці, де слухали зачудовано розповіді дітей про традиції і звичаї українського народу, слухали і колискову, яку співали дівчатка біля колиски з маленьким дитятком.

А потім – родинна, хвилююча зустріч в актовій залі. Тут Володимир Пилипович розповів своїм юним друзям, над якими проблемами працюють його колеги, зі слайдів презентації фрагментів їх наукових досліджень учні та вчителі, мабуть, чи не вперше замислились над тим, що би сталось з нашою природою, з нашими овочами, фруктами, зерновими і технічними культурами, якби в лабораторіях академії люди в білих халатах не готували ліки для всіх рослин, без яких ми уже не уявляємо свого життя: пшениці, картоплі, огірків, помідорів, перцю, капусти і ін. І як завжди на згадку про зустріч – подарунок для старшокласників – література.

А потім не менш хвилююча частина зустрічі: вручення щорічної премії, грамот від академіка В.П.Патики переможцям предметних олімпіад, захисту науково-дослідних робіт (МАН), конкурсів та кращим з кращих художників школи від директора школи-інтернату 1965-1970 рр. М.С.Терещенка.

Цьогорічні нагороди мали дві особливості: перша – що вручалась у присутності дорогих гостей школи – українських учених, а друга, що отримали учні ще й оригінальний подарунок – білі футболки з логотипом до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка.  

Усміхнені, сяючі, підходили одні за одними учні за нагородами, фотографувались, як завжди, з академіком В.П.Патикою, і весь зал був переповнений цим сяйвом усмішок і радості дітей і дорослих.

А ще до всього добавлялась гордість за те, що до нашої сільської школи приїхали гості зі столиці – вчені, яких супроводжував випускник нашої школи В.П.Патики, який закінчив її рівно 50 років тому. Півстолітній незвичайний ювілей. Чомусь ми переконані, що не так багато в нашій Україні академіків, заслужених діячів науки і техніки, які і після 50 років по закінченні школи не забувають за неї, допомагають, як це робить наш Володимир Пилипович. Не тільки духовна, а й матеріальна підтримка школі чим тільки може: перший у школі телевізор кольоровий – від Володимира Пилиповича, перший відеомагнітофон, фортепіано, продукти харчування дітям, вантажний автомобіль «Газель», експонати в зал історії школи, в народознавчу світлицю, в Тарасову світлицю, персональні премії кращим учням школи – все від нього. Цією турботою, увагою до інтернатівців захопив і свою дружину Валентину Сільвестрівну, яка тепер у нас і порадник, і кращий відеооператор всіх найважливіших подій у школі, і свій журналіст, і просто добрий серцем, щирий друг. 

А після урочистостей і гостям, і нашому ювіляру Володимиру Пилиповичу, і всім, нагородженим та просто для шкільної родини – чудовий подарунок – багатий, від щирого серця, концерт творчих колективів школи.

Це прекрасне дійство було справді перекликом поколінь: старше покоління, вклонившись пам’яті Великого Кобзаря (відвідали всі історичні місця батьківщини Тараса Шевченка!), поділились своїми успіхами у праці, а наша шкільна родина своїми – у навчанні, в примноженні і збереженні традицій нашого українського народу. 

Л.Д.Терещенко, 

директор Шевченківської 

спеціалізованої школи-інтернату