Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Такими словами розпочалась літературно-поетична композиція «Разом. З початку і до кінця», присвячена захисникам України, задіяних в зоні АТО, що відбулася 24 листопада 2014року в Звенигородській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №5. Організували та провели її разом з учнями 4-9 класів вчитель світової літератури Коробко В.М. та педагог-організатор школи  Лаврінченко Л.А.

Не говорити про війну на сході України сьогодні, здається, неможливо. Про неї гомонять у дружніх колах, промовляють у телешоу, обговорюють в родинах. Одні – співчувають, підтримують наших солдат, моляться. Інші – допомагають, організовують доброчинні акції.

Виступ мав на меті привернути ще раз увагу членів шкільної родини до подій, що відбуваються на сході України та підтримати наших воїнів (захисників із Черкащини в зоні АТО понад 4 тисячі).

Нам невідомі їхні імена,

Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце – щире чи терпляче.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима.

А також своїми поетичними рядками, піснями,  листами-зверненнями до солдат, закликами та молитвами за Україну внести свою часточку у боротьбу  за мир і спокій  для нашої великої єдиної родини (у виконанні учнів 4-5 класів)

Ми також мусимо героїв пам’ятати,

Бо то рубець на тілі нашої землі.

Бо наші воїни пішли нас захищати,

Та найцінніше віддали життя свої.

Щоб Бог захистив нашу Україну і всіх нас від ворогів видимих і невидимих, що хочуть поневолити нас, щоб ми жили вільним життям, щоб наші українські солдати повернулися додому живими та неушкодженими, учениця 8класу Ушко Вікторія (дівчинка із міста Луганська, яка навчається в нашій школі), звернулася із такими словами:

І закупається у мирі навесні,

Той промінь, на осонні , з переливом.

Бо ПРАВДА переможе в цій війні,

Як завше. Бог розсудить справедливо.

   ЖИВИМ ВЕРТАЙСЯ! ТІЛЬКИ ЦЕ ВАЖЛИВО!

    У виконанні ансамблю дівчат прозвучала пісня «Повертайся живим»

Учасниці літературно-поетичної студії «Первоцвіт» (керівник Коробко В.М.) продекламували лист-присвяту бійцям АТО від українських дівчат, в якому висловили подяку за мир, спокій і надію на світле майбутнє.

Просто хочемо ще раз сказати «спасибі» бодай

За цю тишу вечірню, за краплю роси на долоні.

Знайте, віримо щиро: зруйнує те пекло наш край,

Ви зруйнуєте, милі, кохані, такі не сторонні.

По-дорослому проникливо з уст дев’ятикласників звучали вірші «Українському солдату» та «А я вірю, ти будеш жити» у виконанні Ястремського Захара і Капуловської Ірини.

За рідну домівку поклали життя вірні діти,

Герої, що завжди залишаться в наших серцях.

За землю, за матір зробили, що мали зробити –

Герої не гинуть, герої живуть  у піснях.

Завершився захід піснею «Разом. Спочатку і до кінця»,  яку виконали  всі учасники дійства.